Витоки та розвиток
XVII століття: Кава була вперше привезена до України через Львів, який на той час був значним торговим містом в Речі Посполитій. Львівські кав'ярні стали одними з перших в Європі, що відкрили шлях для поширення кави на території сучасної України.
XVIII століття: З розширенням міського життя та зростанням заможності міщан, кав'ярні стають популярним місцем зустрічей і відпочинку. Кава стає модним напоєм серед аристократії та заможних городян.
XIX століття: В цей період кав'ярні в Україні стають центрами культурного життя, де збираються письменники, художники і інтелектуали. Кава стає не лише напоєм, а символом інтелектуальних зустрічей. Каву вживали спросоння і на сніданок, в гості, до і після їжі. Були випадки коли жінки брали каву до церкви, щоб випити його після причастя.
XX століття: Після другої світової війни та в радянські часи кава була більш обмеженим товаром, але залишалася популярною серед населення, особливо в формі "цикорію" через дефіцит справжньої кави.
Після 1991 року: З набуттям незалежності України, ринок кави відкрився для зовнішньої конкуренції та імпорту. Кавова культура стала різноманітнішою завдяки появі численних міжнародних та локальних кав'ярень.
XVIII століття: З розширенням міського життя та зростанням заможності міщан, кав'ярні стають популярним місцем зустрічей і відпочинку. Кава стає модним напоєм серед аристократії та заможних городян.
XIX століття: В цей період кав'ярні в Україні стають центрами культурного життя, де збираються письменники, художники і інтелектуали. Кава стає не лише напоєм, а символом інтелектуальних зустрічей. Каву вживали спросоння і на сніданок, в гості, до і після їжі. Були випадки коли жінки брали каву до церкви, щоб випити його після причастя.
XX століття: Після другої світової війни та в радянські часи кава була більш обмеженим товаром, але залишалася популярною серед населення, особливо в формі "цикорію" через дефіцит справжньої кави.
Після 1991 року: З набуттям незалежності України, ринок кави відкрився для зовнішньої конкуренції та імпорту. Кавова культура стала різноманітнішою завдяки появі численних міжнародних та локальних кав'ярень.
Сьогодення
Сучасна культура кави в Україні вражає своєю різноманітністю та динамікою розвитку. Ось основні аспекти цієї культури:
Розширення спеціалізованих кав'ярень
У багатьох містах України, зокрема в Києві, Львові, Одесі та інших, спеціалізовані кав'ярні стають все популярнішими. Ці місця не просто продають каву, а пропонують унікальний досвід, завдяки використанню високоякісних кавових зерен, професійному обладнанню та вмінню бариста створювати ідеальний напій.
Зростання місцевого обсмажування
З'являється все більше місцевих обсмажувальних заводів, які пропонують свіжообсмажену каву. Це не тільки підвищує якість кави, доступної споживачам, але й дозволяє кав'ярням і ресторанам пропонувати унікальні місцеві бленди.
Кавові фестивалі та заходи
В Україні регулярно проводяться кавові фестивалі, такі як "Кавовий фестиваль" у Львові, які збирають тисячі відвідувачів. На таких заходах можна спробувати каву від різних місцевих та міжнародних виробників, взяти участь у майстер-класах та познайомитися з новими тенденціями в кавовій індустрії.
Едукаційні програми та курси для бариста
Багато кав'ярень і навчальних центрів пропонують курси для бариста, де можна дізнатися про всі аспекти приготування кави, від вибору та обробки зерен до мистецтва латте-арту. Ці курси сприяють підвищенню кваліфікації професіоналів і популяризації культури споживання якісної кави.
Поширення культури третьої хвилі кави
Культура третьої хвилі, яка акцентує увагу на якості та прозорості від зерна до чашки, набирає популярності в Україні. Це включає в себе не тільки вживання кави, але й глибше розуміння процесів її вирощування, збору, обробки
У багатьох містах України, зокрема в Києві, Львові, Одесі та інших, спеціалізовані кав'ярні стають все популярнішими. Ці місця не просто продають каву, а пропонують унікальний досвід, завдяки використанню високоякісних кавових зерен, професійному обладнанню та вмінню бариста створювати ідеальний напій.
Зростання місцевого обсмажування
З'являється все більше місцевих обсмажувальних заводів, які пропонують свіжообсмажену каву. Це не тільки підвищує якість кави, доступної споживачам, але й дозволяє кав'ярням і ресторанам пропонувати унікальні місцеві бленди.
Кавові фестивалі та заходи
В Україні регулярно проводяться кавові фестивалі, такі як "Кавовий фестиваль" у Львові, які збирають тисячі відвідувачів. На таких заходах можна спробувати каву від різних місцевих та міжнародних виробників, взяти участь у майстер-класах та познайомитися з новими тенденціями в кавовій індустрії.
Едукаційні програми та курси для бариста
Багато кав'ярень і навчальних центрів пропонують курси для бариста, де можна дізнатися про всі аспекти приготування кави, від вибору та обробки зерен до мистецтва латте-арту. Ці курси сприяють підвищенню кваліфікації професіоналів і популяризації культури споживання якісної кави.
Поширення культури третьої хвилі кави
Культура третьої хвилі, яка акцентує увагу на якості та прозорості від зерна до чашки, набирає популярності в Україні. Це включає в себе не тільки вживання кави, але й глибше розуміння процесів її вирощування, збору, обробки
Львів – кавова столиця
Львів став кавовою столицею України завдяки талановитому підприємцю Юрію-Францу Кульчицькому, Саме завдяки українському шляхтичу каву оцінили не тільки у Львові, а й по всій Європі.
Ще в 1683 році Кульчицький активно брав участь і прославився в Віденській кавовій битві. Саме він відкрив у Відні одну з перших європейських кав’ярень «Під синьою пляшкою». За легендою, за участь у звільненні австрійської столиці від турків він попросив всього лише кілька мішків чорних ароматних зерен. Побувавши в полоні у турків, він перейняв їхню мову, культуру і традицію кавування. Все це дозволило Кульчицькому при облозі Габсбурзької столиці переодягнутися в турецький одяг, пробратися через ворожі намети і передати послання з проханням про допомогу.
А ось привчити австрійців до гіркого напою по-турецьки йому не вдалося. Зате вдалося випадково винайти солодку та м’яку каву по-віденськи, коли офіціант необережно перекинув в чашку більше цукру. Кульчицький продовжив експериментувати і почав додавати до кави кілька ложок молока і мед. Так з’явився віденський мокко. Традиційно він подавався з кіпфелем – десертом у вигляді півмісяця.
Мішки кавових зерен Кульчицький привіз і до Львова. Але перша самостійна кав’ярня тут відкрилася тільки в 1829 році. Це була «Віденська» кав’ярня на проспекті Свободи. Зате з тих пір городяни так і не змінили своїх вподобань, і спонтанна кавова лихоманка стала повноцінною традицією та регіональною особливістю.
Кава у Львові – справжній ритуал. Їй присвячені фестивалі та інші заходи, відкриваються цілі клуби, створюються нові унікальні рецепти.
Зараз на площі Данила Галицького у Львові встановлено пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому. Він зображує його, одягненого в козацький одяг, з мішками кави та іншими кавовими атрибутами.
Ще в 1683 році Кульчицький активно брав участь і прославився в Віденській кавовій битві. Саме він відкрив у Відні одну з перших європейських кав’ярень «Під синьою пляшкою». За легендою, за участь у звільненні австрійської столиці від турків він попросив всього лише кілька мішків чорних ароматних зерен. Побувавши в полоні у турків, він перейняв їхню мову, культуру і традицію кавування. Все це дозволило Кульчицькому при облозі Габсбурзької столиці переодягнутися в турецький одяг, пробратися через ворожі намети і передати послання з проханням про допомогу.
А ось привчити австрійців до гіркого напою по-турецьки йому не вдалося. Зате вдалося випадково винайти солодку та м’яку каву по-віденськи, коли офіціант необережно перекинув в чашку більше цукру. Кульчицький продовжив експериментувати і почав додавати до кави кілька ложок молока і мед. Так з’явився віденський мокко. Традиційно він подавався з кіпфелем – десертом у вигляді півмісяця.
Мішки кавових зерен Кульчицький привіз і до Львова. Але перша самостійна кав’ярня тут відкрилася тільки в 1829 році. Це була «Віденська» кав’ярня на проспекті Свободи. Зате з тих пір городяни так і не змінили своїх вподобань, і спонтанна кавова лихоманка стала повноцінною традицією та регіональною особливістю.
Кава у Львові – справжній ритуал. Їй присвячені фестивалі та інші заходи, відкриваються цілі клуби, створюються нові унікальні рецепти.
Зараз на площі Данила Галицького у Львові встановлено пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому. Він зображує його, одягненого в козацький одяг, з мішками кави та іншими кавовими атрибутами.
Висновок
Сьогодні кава є невід'ємною частиною української культури. Кав'ярні відкриті в кожному місті, а інтерес до кави як до ремесла зростає. Українці все більше цікавляться різними сортами та методами приготування кави, відвідують дегустації та майстер-класи, що підкреслює їхнє бажання отримувати насолоду улюбленого напою.
«Kapitoliy» https://www.kapitoliy.net.ua/yak-z-yavylas-kava-u-lvovi/